Ukrainsk

Інна Рууд

 

Мистецтвознавець, гід,

 

автор блогу «Арт прогулянки в Осло»

 

В Аскері неподалік станції Валстад (Hvalstad) є дивовижне місце, про яке й не здогадуються багато мешканців Норвегії. Чудовий сад в стилі італійського бароко разом з будинком колишніх власників Отто і Тілли Валстад і великим зібранням об'єктів з їх колекції вже давно частина  Музею Аскер  і відкриті для відвідування.

 

Перш ніж розпочати мандрівку, познайомимося з колишніми господарями цього ідилічного місця. Хто такі Тілла та Отто Валстад?

 

Педагоги, художники, письменники, журналісти, благодійники, просвітники, завзяті колекціонери – це все про них. Діяльність цієї подружньої пари була дійсно дуже багатогранною.

 

Тілла Валстад (Матильда Крістіансен) народилася в Тенсберзі в 1871 році, виховувалась в консервативному середовищі, але досить рано перейнялася демократичними ідеями соціальної рівноправності, котрі вже витали в повітрі в 1880-і роки. У 16 років Тілла закохується в шкільного вчителя Отто Валстад. Молода пара таємно домовляється про заручини. Отто викладає у школі, але мріє про кар'єру художника. Тілла вступає  до вищої жіночої школи у Крістіанії, яка готувала вчителів. В 1893 році вони змогли нарешті узаконити свої романтичні стосунки. (Однією з прагматичних причин було підвищення щорічного  заробітку Отто - замість 800 крон він почав отримувати 1100 крон). Після заміжжя Тілла продовжила роботу в школі. Це було досить радикальним вчинком для того часу. Існуючі суспільні норми не передбачали, що жінка може продовжувати професійну кар'єру після свого заміжжя. Але молодій подружній парі потрібні були гроші для подальшої художньої освіти Отто та його поїздок до Парижу. Отже у 1898 році Тілла стала першою працюючою заміжньою вчителькою Крістіанії. У школі «Ватерланд», котра знаходилась у східній частині Крістіанії (приблизно там, де зараз Oslo City) вона працювала з 1898 до 1920 року. Учнями Тілли були хлопчики-підлітки з незаможних та неблагополучних сімей.

 

Молоде подружжя орендувало дешеву сиру кімнату в центрі міста на першому поверсі навпроти конюшні. Завдяки тому, що Тілла працювала, Отто міг навчатися та добудовувати батьківський будинок у Валстад, куди вони й переїхали у 1900 році.

 

Тілла з великим розумінням ставилась до своїх вихованців. Бліді й напів голодні вони вставали о 5 ранку, щоб зварити матері вівсянку і тікали на перерві додому, щоб погодувати молодших дітей. Тяжка робота, алкоголізм батьків, хвороби та смерть у сім'ї були повсякденністю дітей, котрі приходили до її шкільного класу. Тілла мріяла зробити для них щось реальне. Вона розуміла, що цим виснаженим дітям потрібна інша школа, де вони зможуть отримувати повноцінне харчування та бути на свіжому повітрі більшу частину дня. Багатьом із дітей загрожував туберкульоз легень. У 1920 році вона разом із чоловіком Отто заснувала школу-інтернат, що отримала ім'я Vangen. По сусідству з їхнім будинком у Валстад подружжя викупило ділянку землі на височині і навіть перенесло туди одну зі своїх будівель, яка стала частиною школи. Першими вихованцями школи, а вона в перші кілька років існувала лише за кошти Тілли та Отто, стали десять хлопчиків з Крістіанії. Коли згодом школа розширилася, а учнів стало вже шістдесят, школа відійшла у відання  Крістіанії і називалася тепер Kristiania Sanitetsforenings friluftskole Brusetkollen. Тілла викладала у цій школі вісім років. А Отто викладав співи. Збереглося багато фотографій, зроблених Отто. Вони з любов’ю розповідають  про шкільні будні та свята. Діти могли жити в школі по кілька місяців. Їх навчання базувалося на принципах педагогіки Монтессорі.

 

У 1918 році в перекладі Тілли Валстад вийшло друком видання байок Езопа. Книга була проілюстрована чудовими малюнками та вигадливими візерунками її чоловіка Отто. У музеї можна придбати книгу-репринт 2014 року цього першого видання.

У 1925 році відбувся письменницький дебют Тілли Валстад. У її першій книзі «Рік у Ватерланді»  зібрано історії, свідком яких вона була під час своєї роботи у школі Крістіанії. Тепло і з симпатією, але без зайвої сентиментальності чи моралізаторства, розповідає вона про нелегкі долі хлопчиків зі свого класу.

 

Один із розділів книги присвячений щорічній літній поїздці Тілли з  учнями до неї в гості. У ті часи поїздка на поїзді з Крістіанії до Валстада займала більше години і для багатьох дітей була першою великою пригодою в  житті. Велике враження діти отримували від дому і саду Тілли та Отто, де на них чекали шоколад, яблука, черешні. Де можна було увесь день ганятися за метеликами серед кущів троянд і хлюпатися у фонтанах.

 

У 1933 році Тілла видала першу книгу свого роману-трилогії під назвою «Теодора», що розповідає про життя молодої дівчини з Тенсберга та середовище в якому вона зростала у 1880-і роки. Роман багато в чому автобіографічний та має велику культурно-історичну цінність. Тілла Валстад протягом усього життя була активним журналістом, лектором та популяризатором норвезьких культурних традицій.

 

У вітальні будинку Тілли та Отто Валстад тоді  збиралася вся місцева культурна еліта. Художники та письменники, котрі жили неподалік, створили об'єднання «Художня долина Валстад». Тілла і Отто любили запрошувати до себе гостей. А їхній будинок не міг не вражати тих, хто його відвідав. Обоє активні колекціонери, вони зуміли перетворити свій дім та сад на незвичайний музей ще за свого життя. Гобелени, картини, книги, люстра з Венеції, кахлі з Голландії, розписи на стінах та меблях, норвезький фаянс, прядки, на яких ткалися норвезькі бюнади та безліч інших придбаних чи знайдених об'єктів. Отто не лише колекціонував, а й професійно реставрував багато об'єктів. Тобто вже в той час активно займався «редизайном». У його руках сани перетворювалися на дитяче розписне крісло-гойдалку, а церковне начиння, наприклад вівтар чи дерев'яні ангели 18 століття, набувають нових функцій у сімейній вітальні.

 

У сад, закладений господарями у стилі італійського бароко, з його рідкісними рослинами, фруктовими деревами, скульптурами, фонтанами, кованим порталом у стилі арт-нуво, доставленим Отто зі Всесвітньої паризької виставки 1900 року, були також звезені старовинні споруди, зразки норвезької дерев'яної архітектури.

 

Тілла і Отто не мали дітей. Все своє майно вони заповіли комуні Аскер в 1949 році. Комуна дуже дбайливо розпорядилася  отриманою в дар спадщиною. Сам будинок, в якому жили Отто і Тілла, побудований свого часу батьком Отто, а також його внутрішній інтер'єр збережені в первісному вигляді. Багата рослинність саду, його фруктові дерева та скульптури також дбайливо зберігаються в оригінальному стані.

 

Відвідування будинку можливе лише у певні дні та години роботи музею, а сад відкритий для прогулянок у будь-яку пору року. Доступне також відвідування діючих виставок в одній із будівель музею.Там є магазин та кафе.

 

Otto Valstads vei 19, Hvalstad/

www.mia.no/askermuseum